Довго думаючи саме над заголовком цього блогу,я не придумав нічого оригінальнішого,або більш близького терміну. Надіюсь кожен зрозуміє,що атеїзм не у відношенні релігії,а в тому плані,що це не віра в такий термін,як кохання. Темою цього посту є невіра в такий термін,як любов/кохання та сама психоделіка,що в ній розгортається!
Що таке по-суті кохання?
Кохання - наскільки близький термін всім людям і водночас такий тяжкий у поясненні. Його ніхто не може пояснити,так як всі ніби й так його знаю.
На вулицях будь-якого міста уже можна побачить так званих закоханих,яким ось-ось виповниться 16. І вони вже знають набагато більше про кохання,чим попередні покоління. - ну тобто це їх думка. Є симпатія, є звичка, є проста необхідність комусь вилить душу, або просто ми підсвідомо бачимо вигіду у пенвій людині,і тому наче вона нам подобається.
Ітого сам термін нікому не словами не пояснить,але стереотипне мислення каже: "Основа сімї". Чесно кажучи я жалію про своє відео,і що я там ніс ніби про кохання. Наступний пункт зробить перший внесок у ,хибність цього поняття.
Навіщо воно нам потрібно і чому ми його так прагнемо?
Ну скажіть,що приємно коли є людина,на яку можна покластися, розповісти все і очікувати насправді щирих почуттів та думок від неї. А чому не можна розповісти це другові чи подружці? - Тому що до кохання є бонус,як якась певна фізична близкість? - це дві ключові точки,які зароджують ЦЕ!
Отак в нас створилась межа,а точніше трикутник людей. І потрібно замислитися - оця трійка,що дає все в одному - це кохання? Все ж це можна замінить,або просто поділить між людьми. Але все в одному набагато краще та компактніше. І тоді яка паралель,лінія,що дозволяє тобі робити те,що я вверху перечислив? Це все трикутник - він ділить нас,як особистість на мінуси та плюси,які нам лише залишається відкрити іншій людині!
Як на мене так її просто немає. Ми пропонуємо людині зустрічатися,але з якою метою? Як же обійтися без цих довгих промов та офіційностей? І навіщо вони взагалі,як ми все це й так можемо робить,але ставимо собі обмеження.
Геніальною ідеєю є те,щоб не запропонувати людині,не казати про свої почуття. Слова - це лиш формальності,просто думки в слух. А насправді це потрібно показати діями,відповідними діями.
Наприклад коли є хлопець та дівчина - це вже певний соціум. В них зав"язується спілкування,і в один момент хлопець на основі своїх сподіваннь та розвитку комунікабельних стосунків, рівня довіри та фізичною зближеності пропонує дівчині зустрічатися. - ЩО ЦЕ ЗА ТЕРМІН?
Зустрічатися (побачення) - люди бачать одне одного,як свою другу половинку,кохання свого життя та напарника по тернистому життєвому шляху. - Глобальний маразм,як і поняття "половинка".
Коли ми пропонуємо іншій людині "зустрічатися" - ми ставимо себе та її в обмеження. Обмеження поведінки,манери самовираження,спілкування та ставимо моральні рамки. Зобов"язуємо себе до певних проявів тепла в бік напарника. Але цим ми не показуємо себе справжнього - фальшиві стосунки. Фальшивий і термін половинка,як позитивна людина,що замінить твої недоліки,а ти її. Чому ми вбачаємо вирішення своїх проблем в інших людях? Навіщо нам конструктивне мислення,якщо ми не користуємось ним...?
Сам шлях вирішення даної ідилії - перейти з дружби в близкість. Адже коли ми маємо друга,то ми його і найбільше цінуємо,відкриваємо самі себе,не фальшивимо. Зрозуміти і почати цінувати людину,яка вона є в самому процесі дружби - є найбільшефективним способом її зрозуміти. Ці стосунки будуть існувати довгий час,адже починались без брехні, без зобов"зань до певних дій, без фальшу.
Сам культ кохання сприймаю,як фальш,адже це лиш термін,яким скоротили роки вдосконалення соціальної поведінки, моральних правил, та норм взаємодії з протилежною статтю. Я вірю в сухі факти,як гормони - саме вони тягнуть нас до протилежного,і самий древній людський інстинкт - розмноження. Все інше банальність.